ПРОСТАЦТВО, ВА,
Простацтво, ва, с.
1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік. Камен. у.
2) соб. Простые люди. К. Дз. 35. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом. К. ХП. 19.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 481.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРОСТАЦЬКИЙ, А, Е. →← ПРОСТАТИ, ТАЮ, ЄШ,